Пятница, 29.03.2024, 11:26
[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
Форум » Разнобой » Глумилка » Старое доброе начало (Читаем/обсуждаем)
Старое доброе начало
ТалаДата: Среда, 07.04.2010, 10:18 | Сообщение # 76
Подполковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 113
Награды: 3
Репутация: 1
Статус: Offline
ПРО ЧОРНОГО КОТА І ЩЕ ПРО ДЕЩО
- Проживе! – пожвавішав Гліб. – Вона навіть серіали без окулярів дивиться. Одягає їх, якщо хоче побачити, що акторка зовсім не гарна, або щоб вказати мамі на пил під диваном… А коли ми гуляти йшли, то вони ще цілі були.
Не те, щоб Богдан колись усерйоз мріяв про молодшого брата. Та, певно, лише у цю мить остаточно зрозумів, що бути молодшою дитиною у сім’ї – не так уже й погано. А все ж цікаво, куди саме примостив малий капосник ті окуляри, які мають розбитися, що так певен у результаті?
- Глібе! Ану ходи сюди! Ми йдемо додому! – Ярина була сердитою, чи то встигла розгледіти незвичайну кошачу прикрасу, чи то розмова із Лізою звернула кудись не туди. Чого це сестра вирішила виживати із дому не свою, а Богданову гостю?
Та перш, ніж він встиг запитати про це розгнівану Ярину, за причиненими дверима найближчого під’їзду пролунав басовитий гавкіт. Мастифа вивели на прогулянку. Та що то за день такий видався?!
10.
Не варто піддаватися на вмовляння продавця. Мовляв, якщо товар випадково виявиться несправним, ми вам безкоштовно надамо інший. Гарантія! Принаймні, якщо мова йде про повідки для собаки, а ваш домашній улюбленець хоч трохи більший за мопса. Якщо навіть вам ту кляту поворозку потім замінять, до цього ще треба дожити і якось виплутатися з неприємностей.
Може, у майбутньому володар того дурнуватого пса і скористається такими порадами, або навіть сам даватиме їх іншим. Поки ж уся пригода тривала усього кілька секунд.
Богдан встиг побачити, як пес кинувся до чортової кішки із такою радістю, начебто до цього жодного кота і в очі не бачив, але завжди мріяв дістатися хоч до одного. Ярина якимсь дивом опинилася поруч із малюком, підхопила його на руки, хоч, певно, він був для неї вже заважкий, усе ж, не немовля. Крики наляканого господаря та дівчини, що наказувала молодшому брату відпустити ту кляту кішку на волю, пролунали одночасно. Богдан врешті отямився, підхопив якусь палицю і кинувся вперед, а що йому, під три чорти, ще залишалося робити?!
А наступної миті пес завив відчайдушно, немов би в нього вчепився вовк. Хоч, певно, коли комусь на морду кидається зла кішка і водночас випускає всі пазури, то вовк уже видається не таким і страшним. А Тінь дряпалася так, ніби у неї було не чотири, а щонайменше вісім ніг.
Відчіпляти скажену тварину від пса, що спробував забитися під найближчу лавку, та й застряг там, довелося водночас Ярині та Глібу. Зрозумівши, що його врятовано, собака миттю скочив до рятівного під’їзду, ледь не висадивши мимохідь двері із пресованої тирси. Господар кинувся за ним, вигукуючи якісь погрози чи то на адресу невихованого домашнього улюбленця, чи до господарів небезпечної кішки.
Гліба відрядили додому перевдягатися, бо ж забруднився під час рятівної операції, Тінька з виглядом королеви влаштувалася на його руках. Ярина мружилася услід братові, не в силах підвестися із багатостраждальної лави. Ох, певно, не варто сидіти перед компом уночі. Он, уже зір падає, біля ніг молодшенького ввижається непевна тінь, невже і справді схожа на кота? І думки відповідні. Замість того, аби перейматися тим, що тільки-но відбулося, чогось думається лише про одне: на що скидатимуться кошеня чорної кішки, якщо їх батько теж чорний, до того ж, не зовсім кіт?..
- Певно, та Ліза має рацію… Глюки бувають і у нормальних людей…
- Що?! Які глюки?!
- Не звертай уваги, - чорт, як вона могла забути про Богдана? Треба ж, певно, подякувати, коли тебе кидаються рятувати, а не забувати про саму присутність героя. – То я так, про своє. Ти де подряпався?
- Об гілку, - похмуро провівши рукою по щоці, Богдан раптом зважився. – Слухай, не звертай уваги на теревені Лізки, усі психологи однакові, це я тобі точно кажу. І взагалі, давай сьогодні підемо у кіно, га?
У такій ситуацій далеко не всім жінкам щастить зберегти розсудливість. Тож не дивно, що Ярина випалила споконвічне:
- Що?! У такому вигляді?!
- А що не так із твоїм виглядом? – щиро, як не один і навіть не десяток хлопців до нього в історії людства, здивувався Богдан. Як на його погляд, те, що Ярина не на мить не злякалася пса було значно вагоміше, ніж те, що її волосся розпатлане, а на кофтинці залишився темний відбиток від ступні Глібка.


Сказки адекватней всего отражают жизнь. Не в том смысле, что драконы существуют, а в том, что их можно победить. (Честертон)
 
ТалаДата: Среда, 07.04.2010, 10:21 | Сообщение # 77
Подполковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 113
Награды: 3
Репутация: 1
Статус: Offline
11.
Ліза була сердита на молодшого брата. Звісно, хлопцю, що закохався уперше, варто дещо і пробачати. Та й вибір, якщо чесно, молодший брат міг би зробити і гірший, та Яринка нічого так дівчина, із сильним характером, такі не пропадають. Але усякому терпінню є межа!
Зранку вона передала хлопцю файл із кількома роздруківками з інтернету. Мовляв, віддай Ярині та запроси її до нас на гостину, не все тобі до неї бігати уроки робити. Скажи, хай прочитає і, якщо хоче, прийде поговорити. Цього було досить, щоб хлопчак скипів:
- Нема чого Ярину у божевільні записувати!
- Слухай-но, голубе, - із професійною стриманістю зауважила сестра, - ніхто з неї божевільної не робить. У дівчини, звісно, уява надрозвинена, тож, може, ти списуєш завдання з української у майбутньої письменниці. А це так, аби фантазії їй же не заважали. А ти май мужність перепросити старшу сестру, якщо вже почав грубіянити.
Богдан хмикнув, нащось перебрав папірці, вихоплюючи окремі речення: «Існує версія, що домовик може обертатися на кота, переважно на чорного»… «Домашні духи в ірландській міфології – це духи, які, зазвичай, мешкали у чарівниць, допомагаючи їм по господарству та переслідуючи недругів. Такий дух сам обирав господаря, який йому подобався і вірно служив йому, до дітей ставився із прихильністю, але міг зло жартувати над кимось із неприємних йому домашніх. Набирав подобу тварини чи птаха: чорного кота, ворона, миші…», «У деяких народів чорний кіт вважається твариною, що приносить удачу»…
Хлопець усе ж запихав цю маячню до потертого шкільного наплічника. Та не втримався, кинув кудись у простір, що декому із психологів не завадило б спершу полікуватися самим, а вже потім давати пораду іншим.
На сварку часу вже не залишалося. І так, ледь втиснувшись у переповнений автобус Ліза прикидала, що сказати уїдливому викладачеві, якщо примудриться запізнитися на пари у травні, коли от-от розпочнуться іспити. Швидше б школярів закінчували навчання, усе просторіше буде у транспорті! Он стоять двоє старшокласників, голосно про щось розмовляють.
- Ні, ти прикинь! Моя сестра таки притягла додому кошеня, чорнісіньке, сказала, що у неї є однокласниця, Ярина, чи що, так у тої кішка кошенят якихось особливих народила, що удачу приносять, - збуджено почав один, метляючи головою, аби задовге волосся не лізло в очі.
- Маячня якась,- його сусід спробував потиснути плечима, але оскільки не скинув сумку, коли залазив до транспорту, то зробити це було проблематично. – малі ще, то дуркують, -у цього була акуратна спортивна зачіска, тож те, що руку не звести через натовп, дошкуляло менше і настрій був кращий.
- Маячня, звісно, от тільки мати тим кошеням причарована, воно скрізь за нею бігає, так вона навіть до татка тепер не чіпляється, що усе коту втокмачує про все на світі.
- Хм, - зацікавився співрозмовник.
Перед Лізою постала альтернатива: чи то пропустити свою зупинку, дослухавши розмову до кінця, чи починати просуватися до виходу, подалі від сенсаційної новини. Вона, хоч і без охоти, вибрала останнє.
- А вчора тітонька припхалася у гості, так такий галас зчинила, мовляв, на власні очі бачила, як те кошеня крізь закритої двері ванни просочувалося. Просочилося і ніби так і треба почало якийсь дріб’язок по підлозі катати. Ну, батьки її валер’янкою відпоїли, а потім, коли пішла, батько сказав матері, щоб і ноги цієї божевільної у нас більше не було…
- А що те кошеня у ванні забуло? – ніби щиро зацікавився «спортсмен2.
- Чорти його знають, там у нього лоток стоїть, а лапою ще важко двері причинити, ну, то сидить зазвичай, нявкає під дверима, а тут…. Просочилося.
- А що, акуратний привид, - оцінив співрозмовник. – Слухай, ти там малу спитай, може, в її однокласниці ще кошенята є? Прикольно таке вдома мати, а ще до нас приїздить…
Далі Ліза не чула, бо біля інституту виходило багато людей, і тендітну дівчину просто винесло хвилею спресованих було всередині автобусу людських тіл назовні. На мить затрималася на зупинці, аби перевести подих: запізнюватися, так із музикою.
Із-за найближчого кіоску виринула худа обдерта кішка. Як у перший момент здалося дівчині, чорнісінька, але ні, у тварини були білі плями на кінчиках лап. Тож Ліза майже не криючись із полегшенням перевела подих. І ніяк не зреагувала на те, що знайда виявила до неї певну цікавість і готовність потоваришувати, не сходячи з місця. Ще майнула думка, що, здається, Ярина теж вподобала Богдана і його домашніх, адже не запропонувала приятелю кошеня. Хоча, якщо згадати деяких родичем, може, такий дарунок і не був би недоречним…
Увірвавши дурні думки дівчина підвелася із зламаної лави і швиденько попрямувала у бік інституту. Ще не вистачало самій повірити у ці дурниці, вона що, школярка?! Потім нащось повернулася. Кішки на зупинці не було. Зникла, мов корова язиком злизала. Чи, якщо дотримуватися реалістичних поглядів, швиденько ковзнула за якийсь кіоск.
Кінець.


Сказки адекватней всего отражают жизнь. Не в том смысле, что драконы существуют, а в том, что их можно победить. (Честертон)
 
RavenДата: Среда, 07.04.2010, 10:32 | Сообщение # 78
Подполковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 138
Награды: 3
Репутация: 3
Статус: Offline
На работе засада! Все бегают туда-сюда! А я сижу Ваши творения читаю! КРАСОТА!!!
 
OlwenДата: Среда, 07.04.2010, 11:02 | Сообщение # 79
Генерал-лейтенант
Группа: Администраторы
Сообщений: 629
Награды: 7
Репутация: 5
Статус: Offline
Super! biggrin romantic! biggrin

ты увидишь, как я заплачу,
услышишь, как я закричу...
но мертвой меня НИКОГДА не увидишь -
Я УМИРАТЬ НЕ ХОЧУ!!!
 
RyanRothaarigДата: Среда, 07.04.2010, 14:20 | Сообщение # 80
Полковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 204
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
давно я зачетных вещей не читала))))
мой выбор - Олди, Громыко и Тала!


А у нас сегодня кошка
Родила вчера котят
Они с копытами и крыльями
И чешуёй до пят
Не хотят лакать из блюдца
У соседей тырят скот
Мне сдаётся, их папаша -
Не совсем нормальный кот
 
OlwenДата: Среда, 07.04.2010, 18:09 | Сообщение # 81
Генерал-лейтенант
Группа: Администраторы
Сообщений: 629
Награды: 7
Репутация: 5
Статус: Offline
Оооо! Давненько не читала стихоТворений Риан! надо бы продолжить...
 
RyanRothaarigДата: Среда, 07.04.2010, 18:33 | Сообщение # 82
Полковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 204
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
хрена вам лысого! я этот позор не выложу никогда!

А у нас сегодня кошка
Родила вчера котят
Они с копытами и крыльями
И чешуёй до пят
Не хотят лакать из блюдца
У соседей тырят скот
Мне сдаётся, их папаша -
Не совсем нормальный кот
 
OlwenДата: Среда, 07.04.2010, 18:36 | Сообщение # 83
Генерал-лейтенант
Группа: Администраторы
Сообщений: 629
Награды: 7
Репутация: 5
Статус: Offline
ТЮ НА ВАС!!!!
а за неприличные слова забаню!!!


ты увидишь, как я заплачу,
услышишь, как я закричу...
но мертвой меня НИКОГДА не увидишь -
Я УМИРАТЬ НЕ ХОЧУ!!!
 
RyanRothaarigДата: Среда, 07.04.2010, 23:39 | Сообщение # 84
Полковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 204
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
а там нет неприличных cool ботанические есть )))

А у нас сегодня кошка
Родила вчера котят
Они с копытами и крыльями
И чешуёй до пят
Не хотят лакать из блюдца
У соседей тырят скот
Мне сдаётся, их папаша -
Не совсем нормальный кот
 
ТалаДата: Четверг, 08.04.2010, 08:59 | Сообщение # 85
Подполковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 113
Награды: 3
Репутация: 1
Статус: Offline
2 Olwen, дозволю собі скористатися статусом модератора. RyanRothaarig формально права, її слова почасти мають біологічне спрямування, якщо прибрати епітет, бо лисий хрін як рослина викликає у мене здригання при спробі уявити. Може, варто не вдаватися до бана, надто це вже сильнодіючий засіб? Поки ж обмежитися порадою до Ryan проштудіюввати підручник з ботаніки: раптом сподобається не така двонзачна назва? smile
2 Ryan. Чомусь не передбачили розробники червоного смайлика, а я зараз кольору перестиглої вишні. Мені дуже приємно читати таке про себе, але якщо почне прогресуати манія величі, то знаю, кого в цьому звинувачувати. smile Олді та Громико -то вже аж надто інший рівень.
Щодо твоїх віршів - шкода, справді шкода. Мені здається, що ти - пристрасна щодо них.
angry Подумай, будь ласка, про це ще раз.

Тепер до усіх. Дуже вам усім вдячна, друзі!
Ваші відгуки неабияк мене втішили, спасибі вам велике за гарний прийом мого твору.
Однак, певно, мають рацію ті, хто наполягає на тому, аби в цю тему постили лише старі твори.
Тож, аби не заплутувати читачів і вонодчас мати можливість розміщувати свої нові твори на сайті, з вашого дозволу, започатковую нову тему.
З повагою,
Я :)


Сказки адекватней всего отражают жизнь. Не в том смысле, что драконы существуют, а в том, что их можно победить. (Честертон)
 
OlwenДата: Четверг, 08.04.2010, 09:11 | Сообщение # 86
Генерал-лейтенант
Группа: Администраторы
Сообщений: 629
Награды: 7
Репутация: 5
Статус: Offline
Цілком підтримую! Виведемо твої твори в нову темку і будемо глумитися... biggrin
Але це може призвести до того, що старий добрий початок без тебе стане нецікавим. Бо Ріан друкувати своє не хоче, у Енді немає часу, а я свої твори загубила....


ты увидишь, как я заплачу,
услышишь, как я закричу...
но мертвой меня НИКОГДА не увидишь -
Я УМИРАТЬ НЕ ХОЧУ!!!
 
RyanRothaarigДата: Четверг, 08.04.2010, 13:47 | Сообщение # 87
Полковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 204
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
я хочу!!!! но мне надо перевести их в электронный вид попутно откорректировав (поэтому я отказываюсь от помощи). С человеком, который ежесекундно дергает тебя за рукав с воплем "мамамамамамам!!!" это сделать тяжковато. Ну толку, что я положу сюда пару зарисовок? Их есть у меня, но они маленькие, скорее так - мысли вслух....

А у нас сегодня кошка
Родила вчера котят
Они с копытами и крыльями
И чешуёй до пят
Не хотят лакать из блюдца
У соседей тырят скот
Мне сдаётся, их папаша -
Не совсем нормальный кот
 
OlwenДата: Четверг, 08.04.2010, 14:10 | Сообщение # 88
Генерал-лейтенант
Группа: Администраторы
Сообщений: 629
Награды: 7
Репутация: 5
Статус: Offline
Сгодятся и мысли вслух! ведь мы не общаемся как раньше 14 часов в сутки, поэтому и это тоже есть творческие изыскания. Раньше мы это обсуждали устно, а теперь будем отписывать комменты

ты увидишь, как я заплачу,
услышишь, как я закричу...
но мертвой меня НИКОГДА не увидишь -
Я УМИРАТЬ НЕ ХОЧУ!!!
 
RyanRothaarigДата: Четверг, 08.04.2010, 14:39 | Сообщение # 89
Полковник
Группа: Модераторы
Сообщений: 204
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
их ПАРУ, то есть две пока ))))

А у нас сегодня кошка
Родила вчера котят
Они с копытами и крыльями
И чешуёй до пят
Не хотят лакать из блюдца
У соседей тырят скот
Мне сдаётся, их папаша -
Не совсем нормальный кот
 
OlwenДата: Четверг, 08.04.2010, 14:57 | Сообщение # 90
Генерал-лейтенант
Группа: Администраторы
Сообщений: 629
Награды: 7
Репутация: 5
Статус: Offline
Давай, что есть. Там и новое пойдёт tongue

ты увидишь, как я заплачу,
услышишь, как я закричу...
но мертвой меня НИКОГДА не увидишь -
Я УМИРАТЬ НЕ ХОЧУ!!!
 
Форум » Разнобой » Глумилка » Старое доброе начало (Читаем/обсуждаем)
Поиск: